№ |
Назва розділу, теми |
Знання |
1. Загальна хімія |
1.1 |
Основні хімічні поняття. Речовина |
Поняття речовина, фізичне тіло, матеріал, проста речовина (метал, неметал), складна речовина, хімічний елемент; найдрібніші частинки речовини — атом, молекула, йон (катіон, аніон). Склад речовини (якісний, кількісний). Валентність хімічного елемента. Хімічна (найпростіша, істинна) і графічна (структурна) формули. Фізичне явище. Відносні атомна і молекулярна маси, молярна маса, кількість речовини. Одиниці вимірювання кількості речовини, молярної маси, молярного об’єму; значення температури й тиску, які відповідають нормальним умовам (н. у.); молярний об'єм газу (за н. у.). Закон Авогадро; число Авогадро; середня відносна молекулярна маса суміші газів, повітря. Масова частка елемента у сполуці. |
1.2 |
Хімічна реакція |
Хімічна реакція, схема реакції, хімічне рівняння. Закони збереження маси речовин під час хімічної реакції, об’ємних співвідношень газів у хімічній реакції. Зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні реакції. Поняття окисник, відновник, окиснення, відновлення. Типи хімічних реакцій. Швидкість хімічної реакції. Каталізатор. |
1.3 |
Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва |
Періодичний закон (сучасне формулювання). Структура короткого і довгого варіантів періодичної системи; періоди, групи, підгрупи (головні, побічні). Порядковий (атомний) номер елемента, розміщення металічних і неметалічних елементів у періодичній системі, періодах і групах; лужні, лужноземельні, інертні елементи, галогени. |
1.4 |
Будова атома |
Склад атома (ядро, електронна оболонка). Поняття нуклон, нуклід, ізотопи, протонне число, нуклонне число, орбіталь, енергетичні рівень і підрівень, спарений і неспарений електрони, радіус атома (простого йона); основний і збуджений стани атома. Сутність явища радіоактивності. Форми s- і р-орбіталей, розміщення р-орбіталей у просторі. Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів і підрівнів в атомах елементів № 1—20, електронні та графічні формули атомів і простих йонів елементів № 1—20. |
1.5 |
Хімічний зв'язок |
Основні типи хімічного зв’язку (йонний, ковалентний, водневий, металічний). Характеристики ковалентного зв’язку — кратність, енергія, полярність. Типи кристалічних ґраток (атомні, молекулярні, йонні, металічні); залежність фізичних властивостей речовини від типу кристалічних ґраток. Електронна формула молекули. Електронегативність елемента. Ступінь окиснення елемента в речовині. |
1.6 |
Суміші речовин. Розчини |
Суміші однорідні (розчини) та неоднорідні (суспензія, емульсія, піна, аерозоль). Масова і об’ємна (для газу) частки речовини в суміші. Методи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, центрифугування, випарювання, перегонка). Поняття розчин, розчинник, розчинена речовина, кристалогідрат, електролітична дисоціація, електроліт, неелектроліт, ступінь електролітичної дисоціації, йонно-молекулярне рівняння. Масова частка розчиненої речовини у розчині. Будова молекули води; водневий зв’язок у воді. Забарвлення індикаторів (універсального, лакмусу, фенолфталеїну, метилоранжу) в кислому, лужному і нейтральному середовищах. |
2. Неорганічна хімія |
2.1. Основні класи неорганічних сполук |
2.1.1 |
Оксиди |
Визначення, назви, класифікація оксидів, хімічні властивості солетворних оксидів, способи добування оксидів |
2.1.2 |
Основи |
Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування основ |
2.1.3 |
Кислоти |
Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування кислот |
2.1.4 |
Солі |
Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування солей |
2.1.5 |
Амфотерні сполуки |
Явище амфотерності (на прикладах оксидів і гідроксидів); хімічні властивості, способи добування амфотерних гідроксидів |
2.1.6 |
Генетичні зв'язки між класами неорганічних сполук |
2.2. Металічні елементи та їхні сполуки. Метали |
2.2.1 |
Загальні відомості про металічні елементи та метали |
Положення металічних елементів у періодичній системі; особливості електронної будови атомів металічних елементів; особливості металічного зв'язку; загальні фізичні та хімічні властивості металів, загальні способи їх добування; ряд активності металів; явище корозії, способи захисту металів від корозії; сплави на основі заліза (чавун, сталь). |
2.2.2 |
Лужні та лужноземельні елементи |
Хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію; назви та формули найважливіших сполук лужних і лужноземельних елементів; застосування сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію; хімічні формули і назви найважливіших калійних добрив; твердість води. |
2.2.3 |
Алюміній |
Хімічні властивості, добування та застосування алюмінію; назви та формули найважливіших сполук Алюмінію. |
2.2.4 |
Ферум |
Хімічні властивості та добування заліза; назви та формули найважливіших сполук Феруму; застосування заліза та сполук Феруму. |
2.3. Неметалічні елементи та їхні сполуки. Неметали |
2.3.1 |
Галогени |
Хімічні формули фтору, хлору, брому, йоду; хімічні формули, назви та фізичні властивості найважливіших сполук галогенів (гідроген хлориду, галогенідів металічних елементів); способи добування в лабораторії та хімічні властивості гідроген хлориду і хлоридної кислоти; найважливіші галузі застосування хлору, гідроген хлориду, хлоридної кислоти; якісна реакція для виявлення хлорид-іонів. |
2.3.2 |
Оксиген і Сульфур |
Хімічні формули кисню, озону, сірки та найважливіших сполук Оксигену і Сульфуру; фізичні та хімічні властивості кисню, озону, сірки, оксидів Сульфуру, сульфатної кислоти, сульфатів; способи добування кисню в лабораторії; найважливіші галузі застосування кисню, озону, сірки, сульфатної кислоти та сульфатів; якісна реакція для виявлення сульфат-іонів. |
2.3.3 |
Нітроген і Фосфор |
Хімічні формули азоту, білого і червоного фосфору, найважливіших сполук Нітрогену і Фосфору; фізичні та хімічні властивості азоту, білого і червоного фосфору, нітроген(IІ) оксиду, нітроген(IV) оксиду, фосфор(V) оксиду, амоніаку, солей амонію, нітратної кислоти, нітратів, ортофосфатної кислоти, ортофосфатів; способи добування амоніаку, нітратної та ортофосфатної кислот у лабораторії; найважливіші галузі застосування азоту, амоніаку, нітратної кислоти, нітратів, ортофосфатної кислоти, ортофосфатів; якісні реакції для виявлення йонів амонію та ортофосфат-іонів. |
2.3.4 |
Карбон і Силіцій |
Прості речовини Карбону; адсорбція, адсорбційні властивості активованого вугілля; хімічні формули найважливіших сполук Карбону і Силіцію; фізичні та хімічні властивості вуглецю, силіцію, оксидів Карбону, карбонатів, силіцій(IV) оксиду, силікатної кислоти, силікатів; способи добування оксидів Карбону в лабораторії; найважливіші галузі застосування алмазу, графіту, активованого вугілля, оксидів Карбону, карбонатів, гідрогенкарбонатів, силіцій(IV) оксиду, силікатів; якісні реакції для виявлення карбонат- і силікат-іонів. |
3. Органічна хімія |
3.1 |
Теоретичні основи органічної хімії |
Найважливіші елементи-органогени, органічні сполуки; природні та синтетичні органічні сполуки. |
Молекулярна будова органічних сполук. Хімічний зв'язок у молекулах органічних сполук: енергія, довжина, просторова напрямленість, полярність. σ-Зв'язок і π-зв'язок. Одинарний, кратні (подвійний, потрійний), ароматичний зв'язки. |
Гібридизація електронних орбіталей атома Карбону; sp3-, sp2-, sp-гібридизації. |
Класифікація органічних сполук за будовою карбонового ланцюга і наявністю характеристичних (функціональних) груп. |
Явище гомології; гомологи, гомологічний ряд, гомологічна різниця. Класи органічних сполук. Загальні формули гомологічних рядів і класів органічних сполук. |
Поняття первинний (вторинний, третинний, четвертинний) атом Карбону. |
Номенклатура органічних сполук. |
Явище ізомерії, ізомери, структурна та просторова (геометрична, або цис- транс-) ізомерія. |
Взаємний вплив атомів або груп атомів у молекулах органічних сполук. |
Класифікація хімічних реакцій в органічній хімії (реакції приєднання, заміщення, ізомеризації). |
3.2. Вуглеводні |
3.2.1 |
Алкани |
Загальна формула алканів, їх номенклатура, ізомерія, будова молекул, фізичні та хімічні властивості, способи добування, застосування. |
3.2.2 |
Алкени |
Загальна формула алкенів, їх номенклатура, ізомерія, будова молекул, хімічні властивості, способи добування, застосування; якісні реакції на подвійний зв'язок. |
3.2.3 |
Алкіни |
Загальна формула алкінів, їх номенклатура, ізомерія, будова молекул; хімічні властивості та способи добування етину, застосування; якісні реакції на потрійний зв'язок. |
3.2.4 |
Ароматичні вуглеводні. Бензен |
Загальна формула аренів гомологічного ряду бензену. Будова, властивості, способи добування бензену; поняття про ароматичні зв'язки, 6π-електронну систему. |
3.2.5 |
Природні джерела вуглеводнів та їхня переробка |
Нафта, природний та супутній нафтовий гази, вугілля, їх склад; крекінг і ароматизація нафти та нафтопродуктів, детонаційна стійкість бензину, октанове число; переробка вугілля; проблеми добування рідкого пального з вугілля та альтернативних джерел. |
3.3. Оксигеновмісні органічні сполуки |
3.3.1 |
Спирти |
Характеристична (функціональна) група спиртів. Класифікація спиртів. Загальна формула одноатомних насичених спиртів. Будова, номенклатура, ізомерія, властивості, способи добування та застосування. Поняття про водневий зв'язок. |
Етиленгліколь та гліцерол як представники багатоатомних спиртів; якісна реакція на багатоатомні спирти. |
3.3.2 |
Фенол |
Формула фенолу. Будова молекули фенолу, характеристична (функціональна) група в ній; властивості, добування, застосування; якісні реакції на фенол. |
3.3.3 |
Альдегіди |
Загальна формула альдегідів. Будова молекул альдегідів, характеристична (функціональна) група, номенклатура, ізомерія, властивості, добування, застосування; якісні реакції на альдегідну групу. |
3.3.4 |
Карбонові кислоти |
Характеристична (функціональна) група карбонових кислот. Класифікація карбонових кислот. Загальна формула насичених одноосновних карбонових кислот. Будова, номенклатура, ізомерія одноосновних карбонових кислот, властивості, добування, застосування. |
3.3.5 |
Естери. Жири |
Загальна формула естерів карбонових кислот. Будова, номенклатура, ізомерія, властивості, добування, застосування. Жири – естери гліцеролу і вищих карбонових кислот. Класифікація жирів, властивості, добування, застосування. Мила і синтетичні мийні засоби. |
3.3.6 |
Вуглеводи |
Класифікація вуглеводів; склад, молекулярні формули глюкози, фруктози, сахарози, крохмалю і целюлози; структурна формула відкритої форми молекули глюкози; властивості глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози; добування глюкози, виробництво сахарози і крохмалю; якісні реакції для визначення глюкози і крохмалю; застосування глюкози, крохмалю, целюлози. |
3.4. Нітрогеновмісні органічні сполуки |
3.4.1 |
Аміни |
Характеристична (функціональна) група амінів. Класифікація амінів. Номенклатура, ізомерія, будова, властивості, способи добування та застосування. |
3.4.2 |
Амінокислоти |
Склад і будова молекул, номенклатура, властивості, добування, застосування амінокислот. Поняття про амфотерність амінокислот, біполярний йон; ди-, три-, поліпептиди, пептидний зв’язок (пептидна група атомів) |
3.4.3 |
Білки |
Будова білків, їх властивості, застосування, кольорові реакції на білки. |
3.5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі |
|
Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі |
Поняття про полімер, мономер, елементарну ланку, ступінь полімеризації. Класифікація високомолекулярних речовин; способи синтезу високомолекулярних речовин; будова і властивості полімерів; термопластичні полімери і пластмаси на їх основі; поняття про натуральні і синтетичні каучуки, синтетичні волокна; значення полімерів у суспільному господарстві та побуті. |
3.6. Узагальнення знань про органічні сполуки |
|
Встановлення генетичних зв’язків між різними класами органічних сполук, між органічними та неорганічними сполуками |
4. Обчислення в хімії |
4.1 |
Розв'язування задач за хімічними формулами і на виведення формули сполуки |
Формули для обчислення кількості речовини, кількості частинок у певній кількості речовини, масової частки елемента в сполуці, відносної густини газу, масової (об'ємної) частки компонента в суміші, виведення формули сполуки за масовими частками елементів |
4.2 |
Вираження кількісного складу розчину (суміші) |
Масова частка розчиненої речовини |
4.3 |
Розв'язування задач за рівняннями реакцій |
Алгоритми: розв'язку задач за рівнянням реакції; відносний вихід продукту реакції |