До окремої групи каротинів належать лікопіни - похідні нециклічного тетратерпенового поліену лікопіну C40H56, структура якого прийнята за родопочаткову структуру каротинів.
Номенклатура
Існує декілька варіантів назвоутворення цієї групи природних сполук. Для тривіальних назв каротинів і, відповідно, ксантофілів залежно від природи кінцевих циклогексенових фрагментів використовують грецькі літери α, β, γ, δ, ε тощо наприклад α-каротин або β-каротин:
Крім того, застосовуються напівсистематичні назви номенклатури IUPAC - для позначення каротинів використовують дві грецькі літери, кожна з яких відповідає конкретній хімічній структурі кінцевих фрагментів молекули каротину, наведених нижче, наприклад β,ε-каротин або β,β-каротин:
Виходячи з цього, α-каротину відповідає напівсистематична назва β,ε-каротин, β-каротину - β,β-Kapoтин, γ-каротину - β,ψ-каротин, δ-каротину - ε,ψ-каротин, ε-каротину - ε,ε-каротин тощо.
Вихідний файл: a-Каротин.cdx
Застосовують також інші варіанти номенклатури IUPAC, розглядаючи молекулу каротинів як похідну одного циклогексену.
Добування
Більшість з каротиноїдних барвників добувають з природних джерел, але існують також різні синтетичні методи їх одержання. У загальному, синтез таких сполук буває симетричний і несиметричний. Для симетричного синтезу характерно сполучення однакових за кількістю атомів вуглецю відповідних компонентів, наприклад C20 + C20 або C16 + C8 + С16. Для несиметричного - відповідно C25 + C15.
Виходячи з будови каротиноїдів, харчові барвники на їх основі мають різний хімічний склад, поділяються на певні підгрупи і тому існує їх додатковий класифікаційний поділ латинськими літерами.
Список використаної літератури
- Ластухін Ю.О. Харчові добавки. Е-коди. Будова. Одержання. Властивості. Навч. посібник.- Львів: Центр Європи, 2009. - 836 с. ISBN 978-966-7022-83-9