Історія
Здавна значною проблемою для людини було збереження у часі врожаю або харчових продуктів, для чого використовувались процеси висушування, засолення; додавання різноманітних спецій, хлориду натрія, оцту, меду та інших натуральних речовин. У 20 ст. з цією метою почали застосовувати індивідуальні хімічні сполуки на зразок бензоатної або саліцилової кислот. Тепер значна кількість харчових продуктів пов'язана із застосуванням таких сполук - консервантів.
Механізм дії
Консерванти пригноблюють розвиток бактерій шляхом дії на їхні клітинні оболонки, процеси метаболізму та синтезу білків таких бактерій, активність ензимів тощо. При цьому кожний консервант проявляє свої індивідуальні властивості тільки для певного виду' бактерій, внаслідок чого часто застосовуються їх суміші.
Будова
За хімічною будовою консерванти є сполуками різної будови і їх можна поділити на органічні та неорганічні.
Список використаної літератури
- Ластухін Ю.О. Харчові добавки. Е-коди. Будова. Одержання. Властивості. Навч. посібник.- Львів: Центр Європи, 2009. - 836 с. ISBN 978-966-7022-83-9
