Дмитро Іванович Менделєєв

Дмитро Іванович Менделєєв (1834-1907) — видатний російський хімік. Відкрив (1869) фундаментальний закон природи — періодичний закон хімічних елементів. Розвинув (1869-1871) ідеї періодичності, запровадив поняття про місце елемента в періодичній системі як сукупність його властивостей у зіставленні з властивостями інших елементів та виправив значення атомних мас багатьох елементів (берилію, індію, урану та ін.). Передбачив існування (1870), обчислив атомні маси та описав властивості спочатку трьох ще не відкритих елементів — галію, скандію, германію (1870), а згодом ще восьми. Разом з У. Рамзаєм (1900) дійшов висновку про необхідність включення до періодичної системи елементів особливої, нульової групи благородних газів. Вивчав розчини та ізоморфні суміші. Створив гідратну теорію розчинів (1865-1887). Вивів (1874) загальне рівняння стану ідеального газу (рівняння Клапейрона-Менделєєва). Висунув (1877) гіпотезу походження нафти з карбідів важких металів, ідею підземної газифікації вугілля (1880). Створив фізичну теорію терезів, розробив найточніші методи зважування.

Список використаної літератури

Загальна та неорганічна хімія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / О.М. Степаненко, Л. Г. Рейтер, В. М. Ледовських, С.В. Іванов. - К.: Пед. преса, 2000. - 784 с.: іл. ISBN 966-7320-13-8

Менделєєв, хімік, вчений, дослідник, людина