Стимуляторами секреції гормону росту є:
- сон, особливо у перші години після засипання (якщо дитина мало спить, вона погано росте);
- холод (в цілому, жителі холодних регіонів більші за жителів теплих)
- стрес (якщо дитину відгороджувати від нормальних добових стресів, вона буде відставати у рості);
- фізичне навантаження (в цілому, спортсмени вищі за особистості, що уникають регулярних фізичних навантажень).
Дія гормону росту на організм
1. Анаболічна. У клітинах соматотропін збільшує синтез ДНК, РНК і білку, стимулює ріст кісток (остеогенез), хрящів (хондрогенез) та м'яких тканин, регулює процеси росту і розвитку скелету та усього організму, призводить до збільшення розмірів тіла. Хрящова тканина епіфізів найбільш чутлива до дії СТГ, за рахунок цього відбувається ріст трубчастих кісток у довжину.
2. Діабетогенна. У печінці соматотропін активує глюконеогенез (через стимуляцію секреції глюкагону). У м'язах і жировій тканині соматотропін зменшкє проникність мембран для транспорту амінокислот у клітину. При надлишку соматотропіну збільшується концентрація глюкози у крові і розвивається інсулінорезистентність периферичних тканин, тобто соматотропний діабет.
3. Ліполітична. У дітей в період інтенсивного росту відсутні жирові відкладення, так як у жировій тканині СТГ підсилює розпад жиру до жирних кислот. Жирні кислоти поступають до крові та утилізуються у тканинах. При надлишку СТГ у крові значно збільшується концентрація жирних кислот, які посилено використовуються печінкою у двох напрямах:
- на синтез жиру (тому при надлишку СТГ розвивається жирове переродження печінки);
- На β-окислення, в результаті чого утворюється ацетил-КоА, який використовується на утворення кетонових тіл; тому при надлишку СТГ підвищується концентрація кетонових тіл у крові.
Патологія
При нестачі вироблення СТГ (гіпофізарна карликовість, або нанізм) відзначається пропорційне недорозвинення всього тіла, низький зріст, але, на відміну від кретинізму, немає ознак деформації скелету і розумової відсталості.
Гіперсекреція СТГ виникає при пухлинах аденогіпофіза. Якщо такий стан розвивається в дитячому віці, до завершення окостеніння кістяка, спостерігається гігантизм, ознаками якого є надмірне зростання скелету і непропорційно довгі кінцівки. Якщо гіперсекреція СТГ виникає у дорослих, тобто після завершення росту скелета, спостерігається акромегалія. Це захворювання характеризується непропорційно інтенсивним зростанням окремих частин скелету (кистей, стоп, підборіддя, надбрівних дуг, носу), розростанням м'яких тканин обличчя (губ, носу, язику), а також збільшенням залоз внутрішньої секреції, що може супроводжуватися їх гіперфункцією.
Список використаної літератури
- Масловская А.А. Биохимия гормонов: пособие для студентов лечебного, педиатрического, медико-психологического факультетов / А.А. Масловская. – Гродно : ГрГМУ, 2007. – 44 с. ISBN 978-985-496-214-6 (с. 34-36)
