Головна Енциклопедія Реакції Добавки Ще
Авторизація:

Е924a




Інші назви: бромат калію, E924a.

Бромат калію - безбарвні кристали або білий порошок без запаху; у харчовій промисловості зареєстрований як добавка Е924а. Бромат калію використовується як окисник, поліпшувач борошна та хліба.

Емпірична формула: KBrO3


Добування
Бромат калію одержують при окисненні хлором броміду калію, або взаємодією брому з калій гідроксидом:
  • 6KOH + 3Br2 → KBrO3 + 5KBr + 3H2O
Вміст основної речовини у кінцевому продукті становить не менше 99%.


Метаболізм та токсичність
Бромат калію частково руйнує вітаміни P1 і PP, амінокислоту метіонін. Утворені під дією бромату калію нові продукти проявляють канцерогенні властивості, внаслідок чого у більшості країн світу він заборонений для використання у харчовій промисловості.


Використання
Бромат калію використовують для покращення якості хлібу. Ефект покращення можна підсилити при використанні у якості рецептурних компонентів жирових продуктів та цукру. Максимальний ефект досягається, коли додавання бромату калію поєднують з внесенням жиру у тісто у вигляді емульсій, приготованої з використанням фосфатидного концентрату чи іншої неіоногенної поверхнево-активної речовини.

Бромат калію використовується у малих концентраціях - 0,001-0,003% (1-3 г на 100 кг борошна) у залежності від властивостей борошна та параметрів замішування тіста.

Бромат калію є окисником повільної дії, що пов'язують з тим, що його окисна дія прискорюється по мірі збільшення кислотності тіста, а йодат калію (Е917) - окисником швидкої дії. У зв'язку з цим у США у якості покращувачів окисної дії часто використовують суміш бромату та йодату калію у співвідношенні 4:1. Використання йодату калію в Україні та країнах західної Європи не дозволено, за виключенням Германії.

У деяких країнах, включаючи США та Канаду, бромат калію вважається кращим покращувачем окисної дії, але у зв'язку з припущенням про його канцерогенну дію він заборонений у раді країн, тому у наш час ведуться роботи по пошуку альтернативної високоефективної добавки аналогічної дії для хлібопекарської промисловості.
 

Список використаної літератури
  • Сарафанова Л. А. Пищевые добавки: Энциклопедия. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб: ГИОРД, 2004. - 808 с. ISBN 5-901065-79-4 (с. 150)
  • Ластухін Ю.О. Харчові добавки. Е-коди. Будова. Одержання. Властивості. Навч. посібник.- Львів: Центр Європи, 2009. - 836 с. ISBN 978-966-7022-83-9 (с. 292)
  • Матвеева И.В., Белявская И.Г. Пищевые добавки и хлебопекарные улучшители в производстве мучных изделий. Издание второе, переработанное и дополненное. - М.: 2001. - 116 с. (с. 17 - 18)
  • Санитарные нормы и правила «Требования к пищевым добавкам, ароматизаторам и технологическим вспомогательным средствам» УТВЕРЖДЕНО. Постановление Министерства здравоохранения Республики Беларусь 12 декабря 2012 № 195
  • Приложение 1 к СанПиН 2.3.2.1293-03 ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ
  • Постанова від 4 січня 1999 р. N 12 Київ Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах
Добавка дозволена:
Добавка заборонена:

Інформація про статтю:

Оновлено:
Створено: 03.09.2015 15:06

Переглядів: 405
Оцінка інформації: 5.0 з 5
Кількість голосів - 1
ChemiDay не нав'язує вам свою думку. Все що ви робите - робите на свій страх і ризик.
Про сайт | Відгуки та пропозиції | Зворотній зв'язок | Сторінка у ВК
ChemiDay.com © 2016