Інші назви: адипінатна кислота, адипінова кислота, адипатна кислота, 1,4-бутандикарбонова кислота, 1,6-гександіова кислота, E355.
Адипінатна кислота - біла кристалічна речовина з кислим смаком, міститься у соці цукрового буряку. У харчовій промисловості зареєстрована як харчова добавка Е955 та використовується у якості підкислювача, регулятора кислотності.
Добування
Адипінатну кислоту одержують методом двостадійного каталітичного окиснення циклогексану. На першій стадії при окисненні повітрям в присутності стеарату кобальту і температурі 145°C утворюється суміш циклогексанолу і циклогексанону (на схемі відсутній). Останній вилучають і циклогексанол на другій стадії окиснюється нітратною кислотою з концентрацією 40-60% в присутності каталізатора NH4VO3 при температурі 55°C:
Вихідний файл: Адипінова кислота добування спосіб 1.cdx
Відомий також метод одержання кислоти з тетрагідрофурану. Спочатку дією хлороводню на тетрагідрофуран одержують 1,4-дихлоробутан, при взаємодії якого з ціанідом натрію утворюється відповідний динітрил. Гідроліз останнього у кислому середовищі (H2SO4) дозволяє отримати кінцевий продукт:
Вихідний файл: Адипінова кислота добування спосіб 2.cdx
Вміст основної речовини у кінцевому продукті становить не менше 99,6%.
Метаболізм та токсичність
Основна частина адипінатної кислоти виділяється з організму людини разом із сечею. Незначна частина розщеплюється метаболічно і виділяється через дихальні шляхи. Допустиме добове споживання 5 мг/кг ваги тіла у розрахунку на адипат іон.
Використання
Добавка Е355 використовується у якості м'якого підсолоджувача з малою гігроскопічністю та кислим смаком, який зберігається довгий час, наприклад: у жувальній гумці до 3%; в десертах до 0,6%; у сумішах для випічки до 0,4%; у сухих сумішах для напоїв до 1% (у перерахунку на готовий до споживання продукт).
Інші області використання: адипінова кислота у формі кислоти, солей або естерів використовується у виробництві найлону (нейлону), а також інсектицидів, змазок, пластифікаторів.
Список використаної літератури
- Сарафанова Л. А. Пищевые добавки: Энциклопедия. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб: ГИОРД, 2004. - 808 с. ISBN 5-901065-79-4 (с. 415)
- Ластухін Ю.О. Харчові добавки. Е-коди. Будова. Одержання. Властивості. Навч. посібник.- Львів: Центр Європи, 2009. - 836 с. ISBN 978-966-7022-83-9 (с. 759 - 761)
- Санитарные нормы и правила «Требования к пищевым добавкам, ароматизаторам и технологическим вспомогательным средствам» УТВЕРЖДЕНО. Постановление Министерства здравоохранения Республики Беларусь 12 декабря 2012 № 195
- Health Canada. List of Permitted pH Adjusting Agents, Acid-Reacting Materials and Water Correcting Agents (Lists of Permitted Food Additives). Date issued: 2013-07-02
- Приложение 1 к СанПиН 2.3.2.1293-03 ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ