Інші назви: каротиновий альдегід, β-апо-8'-каротиновий альдегід, бета-апокаротиналь, β-апо-8'-каротиналь, E160e, Е 160e.
Каротиновий альдегід (β-апо-8'-каротиновий альдегід) - харчовий барвник жовтувато-білого кольору. У природі міститься овочах, цитрусових, траві, а також печінці тварин.
- Емпірична формула: C30H40O
- Хімічна назва: (2Е,4Е,6Е,8Е,10Е,12Е,14Е,16Е)-2,6,11,15-тетраметил-17-(2,6,6-триметил-1циклогексен-1-іл)гептадека-2,4,6,8,10,12,14,16-октаєналь.
Добування
Синтез каротинового альдегіду полягає у реакції конденсації 3-гідроксибензальдегіду з двома молями діетилаланіну одержання β-каротину (Е160а), взаємодією ретинолацетату з трифенілфосфіном у присутності сильних літійорганічних основ з утворенням відповідного іліду. Останній за реакцією Віттіга - Шелькопфа при взаємодії з діальдегідом перетворюється до β-апо-8'-каротиналю.
Вміст основної речовини у кінцевому продукті становить не менше 96,0%, барвників подібної будови (каротиноїдів) за виключенням β-апо-8'-каротинового альдегіду - не більше 3,0%, сульфатного попелу - не більше 0,1%, арсену - не більше 3 мг/кг, плюмбуму - не більше 10 мг/кг, інших важких металів - не більше 40 мг/кг.
Метаболізм і токсичність.
В організмі людини бета-апокаротиналь засвоюється незначною мірою. Разом з вітаміном А та β-апо-8'-каротиновою кислотою бета-апокаротиналь накопичується у печінці. Надлишкова кількість виводиться з калом. У нормальних умовах засвоюється лише невелика доля. Допустиме добове споживання 5 мг/кг ваги тіла на день як сума каротиноїдів.
Застосування
В залежності від розчинності препарати β-апо-8'-каротиналю використовують для підфарбовування рослинних масел, маргаринів, кремів, соусів, напоїв або кондитерських виробів.
Інші області застосування: для фарбування при виробництві фармацевтичних препаратів і косметичних засобів.
Список використаної літератури
- Сарафанова Л. А. Пищевые добавки: Энциклопедия. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб: ГИОРД, 2004. - 808 с. ISBN 5-901065-79-4 (с. 114 - 115)
- Ластухін Ю.О. Харчові добавки. Е-коди. Будова. Одержання. Властивості. Навч. посібник.- Львів: Центр Європи, 2009. - 836 с. ISBN 978-966-7022-83-9 (с. 220 - 222)
