Програма для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з хімії 2015
Нижче представлена лише частина офіційного документу, а саме таблиця з назвами розділів та тем, необхідними знаннями, предметними вміннями, та способами навчальної діяльності. Мета даної таблиці - швидкий пошук необхідної інформації для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з хімії.
| № | Назва розділу, теми | Знання |
| 1. Загальна хімія | ||
| 1.1 | Основні хімічні поняття. Речовина | Поняття речовина, фізичне тіло, матеріал, проста речовина (метал, неметал), складна речовина, хімічний елемент; найдрібніші частинки речовини — атом, молекула, йон (катіон, аніон). Склад речовини (якісний, кількісний). Валентність хімічного елемента. Хімічна (найпростіша, істинна) і графічна (структурна) формули. Фізичне явище. Відносні атомна і молекулярна маси, молярна маса, кількість речовини. Одиниці вимірювання кількості речовини, молярної маси, молярного об’єму; значення температури й тиску, які відповідають нормальним умовам (н. у.); молярний об'єм газу (за н. у.). Закон Авогадро; число Авогадро; середня відносна молекулярна маса суміші газів, повітря. Масова частка елемента у сполуці. |
| 1.2 | Хімічна реакція | Хімічна реакція, схема реакції, хімічне рівняння. Закони збереження маси речовин під час хімічної реакції, об’ємних співвідношень газів у хімічній реакції. Зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні реакції. Поняття окисник, відновник, окиснення, відновлення. Типи хімічних реакцій. Швидкість хімічної реакції. Каталізатор. |
| 1.3 | Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва | Періодичний закон (сучасне формулювання). Структура короткого і довгого варіантів періодичної системи; періоди, групи, підгрупи (головні, побічні). Порядковий (атомний) номер елемента, розміщення металічних і неметалічних елементів у періодичній системі, періодах і групах; лужні, лужноземельні, інертні елементи, галогени. |
| 1.4 | Будова атома | Склад атома (ядро, електронна оболонка). Поняття нуклон, нуклід, ізотопи, протонне число, нуклонне число, орбіталь, енергетичні рівень і підрівень, спарений і неспарений електрони, радіус атома (простого йона); основний і збуджений стани атома. Сутність явища радіоактивності. Форми s- і р-орбіталей, розміщення р-орбіталей у просторі. Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів і підрівнів в атомах елементів № 1—20, електронні та графічні формули атомів і простих йонів елементів № 1—20. |
| 1.5 | Хімічний зв'язок | Основні типи хімічного зв’язку (йонний, ковалентний, водневий, металічний). Характеристики ковалентного зв’язку — кратність, енергія, полярність. Типи кристалічних ґраток (атомні, молекулярні, йонні, металічні); залежність фізичних властивостей речовини від типу кристалічних ґраток. Електронна формула молекули. Електронегативність елемента. Ступінь окиснення елемента в речовині. |
| 1.6 | Суміші речовин. Розчини | Суміші однорідні (розчини) та неоднорідні (суспензія, емульсія, піна, аерозоль). Масова і об’ємна (для газу) частки речовини в суміші. Методи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, центрифугування, випарювання, перегонка). Поняття розчин, розчинник, розчинена речовина, кристалогідрат, електролітична дисоціація, електроліт, неелектроліт, ступінь електролітичної дисоціації, йонно-молекулярне рівняння. Масова частка розчиненої речовини у розчині. Будова молекули води; водневий зв’язок у воді. Забарвлення індикаторів (універсального, лакмусу, фенолфталеїну, метилоранжу) в кислому, лужному і нейтральному середовищах. |
| 2. Неорганічна хімія | ||
| 2.1. Основні класи неорганічних сполук | ||
| 2.1.1 | Оксиди | Визначення, назви, класифікація оксидів, хімічні властивості солетворних оксидів, способи добування оксидів |
| 2.1.2 | Основи | Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування основ |
| 2.1.3 | Кислоти | Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування кислот |
| 2.1.4 | Солі | Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування солей |
| 2.1.5 | Амфотерні сполуки | Явище амфотерності (на прикладах оксидів і гідроксидів); хімічні властивості, способи добування амфотерних гідроксидів |
| 2.1.6 | Генетичні зв'язки між класами неорганічних сполук | |
| 2.2. Металічні елементи та їхні сполуки. Метали | ||
| 2.2.1 | Загальні відомості про металічні елементи та метали | Положення металічних елементів у періодичній системі; особливості електронної будови атомів металічних елементів; особливості металічного зв'язку; загальні фізичні та хімічні властивості металів, загальні способи їх добування; ряд активності металів; явище корозії, способи захисту металів від корозії; сплави на основі заліза (чавун, сталь). |
| 2.2.2 | Лужні та лужноземельні елементи | Хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію; назви та формули найважливіших сполук лужних і лужноземельних елементів; застосування сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію; хімічні формули і назви найважливіших калійних добрив; твердість води. |
| 2.2.3 | Алюміній | Хімічні властивості, добування та застосування алюмінію; назви та формули найважливіших сполук Алюмінію. |
| 2.2.4 | Ферум | Хімічні властивості та добування заліза; назви та формули найважливіших сполук Феруму; застосування заліза та сполук Феруму. |
| 2.3. Неметалічні елементи та їхні сполуки. Неметали | ||
| 2.3.1 | Галогени | Хімічні формули фтору, хлору, брому, йоду; хімічні формули, назви та фізичні властивості найважливіших сполук галогенів (гідроген хлориду, галогенідів металічних елементів); способи добування в лабораторії та хімічні властивості гідроген хлориду і хлоридної кислоти; найважливіші галузі застосування хлору, гідроген хлориду, хлоридної кислоти; якісна реакція для виявлення хлорид-іонів. |
| 2.3.2 | Оксиген і Сульфур | Хімічні формули кисню, озону, сірки та найважливіших сполук Оксигену і Сульфуру; фізичні та хімічні властивості кисню, озону, сірки, оксидів Сульфуру, сульфатної кислоти, сульфатів; способи добування кисню в лабораторії; найважливіші галузі застосування кисню, озону, сірки, сульфатної кислоти та сульфатів; якісна реакція для виявлення сульфат-іонів. |
| 2.3.3 | Нітроген і Фосфор | Хімічні формули азоту, білого і червоного фосфору, найважливіших сполук Нітрогену і Фосфору; фізичні та хімічні властивості азоту, білого і червоного фосфору, нітроген(IІ) оксиду, нітроген(IV) оксиду, фосфор(V) оксиду, амоніаку, солей амонію, нітратної кислоти, нітратів, ортофосфатної кислоти, ортофосфатів; способи добування амоніаку, нітратної та ортофосфатної кислот у лабораторії; найважливіші галузі застосування азоту, амоніаку, нітратної кислоти, нітратів, ортофосфатної кислоти, ортофосфатів; якісні реакції для виявлення йонів амонію та ортофосфат-іонів. |
| 2.3.4 | Карбон і Силіцій | Прості речовини Карбону; адсорбція, адсорбційні властивості активованого вугілля; хімічні формули найважливіших сполук Карбону і Силіцію; фізичні та хімічні властивості вуглецю, силіцію, оксидів Карбону, карбонатів, силіцій(IV) оксиду, силікатної кислоти, силікатів; способи добування оксидів Карбону в лабораторії; найважливіші галузі застосування алмазу, графіту, активованого вугілля, оксидів Карбону, карбонатів, гідрогенкарбонатів, силіцій(IV) оксиду, силікатів; якісні реакції для виявлення карбонат- і силікат-іонів. |
| 3. Органічна хімія | ||
| 3.1 | Теоретичні основи органічної хімії | Найважливіші елементи-органогени, органічні сполуки; природні та синтетичні органічні сполуки. |
| Молекулярна будова органічних сполук. Хімічний зв'язок у молекулах органічних сполук: енергія, довжина, просторова напрямленість, полярність. σ-Зв'язок і π-зв'язок. Одинарний, кратні (подвійний, потрійний), ароматичний зв'язки. | ||
| Гібридизація електронних орбіталей атома Карбону; sp3-, sp2-, sp-гібридизації. | ||
| Класифікація органічних сполук за будовою карбонового ланцюга і наявністю характеристичних (функціональних) груп. | ||
| Явище гомології; гомологи, гомологічний ряд, гомологічна різниця. Класи органічних сполук. Загальні формули гомологічних рядів і класів органічних сполук. | ||
| Поняття первинний (вторинний, третинний, четвертинний) атом Карбону. | ||
| Номенклатура органічних сполук. | ||
| Явище ізомерії, ізомери, структурна та просторова (геометрична, або цис- транс-) ізомерія. | ||
| Взаємний вплив атомів або груп атомів у молекулах органічних сполук. | ||
| Класифікація хімічних реакцій в органічній хімії (реакції приєднання, заміщення, ізомеризації). | ||
| 3.2. Вуглеводні | ||
| 3.2.1 | Алкани | Загальна формула алканів, їх номенклатура, ізомерія, будова молекул, фізичні та хімічні властивості, способи добування, застосування. |
| 3.2.2 | Алкени | Загальна формула алкенів, їх номенклатура, ізомерія, будова молекул, хімічні властивості, способи добування, застосування; якісні реакції на подвійний зв'язок. |
| 3.2.3 | Алкіни | Загальна формула алкінів, їх номенклатура, ізомерія, будова молекул; хімічні властивості та способи добування етину, застосування; якісні реакції на потрійний зв'язок. |
| 3.2.4 | Ароматичні вуглеводні. Бензен | Загальна формула аренів гомологічного ряду бензену. Будова, властивості, способи добування бензену; поняття про ароматичні зв'язки, 6π-електронну систему. |
| 3.2.5 | Природні джерела вуглеводнів та їхня переробка | Нафта, природний та супутній нафтовий гази, вугілля, їх склад; крекінг і ароматизація нафти та нафтопродуктів, детонаційна стійкість бензину, октанове число; переробка вугілля; проблеми добування рідкого пального з вугілля та альтернативних джерел. |
| 3.3. Оксигеновмісні органічні сполуки | ||
| 3.3.1 | Спирти | Характеристична (функціональна) група спиртів. Класифікація спиртів. Загальна формула одноатомних насичених спиртів. Будова, номенклатура, ізомерія, властивості, способи добування та застосування. Поняття про водневий зв'язок. |
| Етиленгліколь та гліцерол як представники багатоатомних спиртів; якісна реакція на багатоатомні спирти. | ||
| 3.3.2 | Фенол | Формула фенолу. Будова молекули фенолу, характеристична (функціональна) група в ній; властивості, добування, застосування; якісні реакції на фенол. |
| 3.3.3 | Альдегіди | Загальна формула альдегідів. Будова молекул альдегідів, характеристична (функціональна) група, номенклатура, ізомерія, властивості, добування, застосування; якісні реакції на альдегідну групу. |
| 3.3.4 | Карбонові кислоти | Характеристична (функціональна) група карбонових кислот. Класифікація карбонових кислот. Загальна формула насичених одноосновних карбонових кислот. Будова, номенклатура, ізомерія одноосновних карбонових кислот, властивості, добування, застосування. |
| 3.3.5 | Естери. Жири | Загальна формула естерів карбонових кислот. Будова, номенклатура, ізомерія, властивості, добування, застосування. Жири – естери гліцеролу і вищих карбонових кислот. Класифікація жирів, властивості, добування, застосування. Мила і синтетичні мийні засоби. |
| 3.3.6 | Вуглеводи | Класифікація вуглеводів; склад, молекулярні формули глюкози, фруктози, сахарози, крохмалю і целюлози; структурна формула відкритої форми молекули глюкози; властивості глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози; добування глюкози, виробництво сахарози і крохмалю; якісні реакції для визначення глюкози і крохмалю; застосування глюкози, крохмалю, целюлози. |
| 3.4. Нітрогеновмісні органічні сполуки | ||
| 3.4.1 | Аміни | Характеристична (функціональна) група амінів. Класифікація амінів. Номенклатура, ізомерія, будова, властивості, способи добування та застосування. |
| 3.4.2 | Амінокислоти | Склад і будова молекул, номенклатура, властивості, добування, застосування амінокислот. Поняття про амфотерність амінокислот, біполярний йон; ди-, три-, поліпептиди, пептидний зв’язок (пептидна група атомів) |
| 3.4.3 | Білки | Будова білків, їх властивості, застосування, кольорові реакції на білки. |
| 3.5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі | ||
| Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі | Поняття про полімер, мономер, елементарну ланку, ступінь полімеризації. Класифікація високомолекулярних речовин; способи синтезу високомолекулярних речовин; будова і властивості полімерів; термопластичні полімери і пластмаси на їх основі; поняття про натуральні і синтетичні каучуки, синтетичні волокна; значення полімерів у суспільному господарстві та побуті. | |
| 3.6. Узагальнення знань про органічні сполуки | ||
| Встановлення генетичних зв’язків між різними класами органічних сполук, між органічними та неорганічними сполуками | ||
| 4. Обчислення в хімії | ||
| 4.1 | Розв'язування задач за хімічними формулами і на виведення формули сполуки | Формули для обчислення кількості речовини, кількості частинок у певній кількості речовини, масової частки елемента в сполуці, відносної густини газу, масової (об'ємної) частки компонента в суміші, виведення формули сполуки за масовими частками елементів |
| 4.2 | Вираження кількісного складу розчину (суміші) | Масова частка розчиненої речовини |
| 4.3 | Розв'язування задач за рівняннями реакцій | Алгоритми: розв'язку задач за рівнянням реакції; відносний вихід продукту реакції |