Будова
В основі будови біотину лежить тіофенове кільце, до якого приєднана молекула сечовини, а бічний ланцюг представлений валеріановою кислотою.
В основі будови біотину лежить тіофенове кільце, до якого приєднана молекула сечовини, а бічний ланцюг представлений валеріановою кислотою.
Джерела
Мабуть, головним джерелом біотину для тварин і людини слугує бактеріальна мікрофлора шлунково-кишкового тракту. В яєчному білку міститься речовина, що отримала назву авідин. Авідин утворює з біотином нерозчинний у воді і біологічно неактивний комплекс. Тому, якщо тварину годувати великою кількістю сирого яєчного білка, то воно захворює, проявляючи типові ознаки нестачі біотину. Авідин отриманий в кристалічному вигляді і представляє з себе глікопротеїн.
Біологічна роль
Відомі дані про роль біотину в обміні речовин у мікроорганізмів вказують, що цей вітамін приймає участь у перетворенні деяких амінокислот (аспаргінової кислоти, серіну і треоніну). Біотин входить до складу активної групи ферментів, що каталізують процес карбоксилювання жирних кислот, тобто приєднання CO2, яке супроводжується подовженням вуглецевого ланцюга жирної кислоти.
Біотин міститься майже у всіх продуктах тваринного та рослинного походження. У звичних умовах людина отримує достатню кількість біотину у результаті бактеріального синтезу в кишечнику.
В різних харчових продуктах біотин міститься в наступних кількостях:
| Продукт |
Біотин, мкг/г
продукту
|
| Пшениця (зерно) | 0,05 |
| Пшеничне борошно 1-го сорту | 0,007 |
| Пивні дріжджі | 0,07 |
| Картопля | 0,006 |
| Печінка бика | 0,96-1,12 |
| М'ясо | 0,01-0,2 |
| Яйця | 0,09 |
| Молоко | 0,01-0,03 |
Мабуть, головним джерелом біотину для тварин і людини слугує бактеріальна мікрофлора шлунково-кишкового тракту. В яєчному білку міститься речовина, що отримала назву авідин. Авідин утворює з біотином нерозчинний у воді і біологічно неактивний комплекс. Тому, якщо тварину годувати великою кількістю сирого яєчного білка, то воно захворює, проявляючи типові ознаки нестачі біотину. Авідин отриманий в кристалічному вигляді і представляє з себе глікопротеїн.
Біологічна роль
Відомі дані про роль біотину в обміні речовин у мікроорганізмів вказують, що цей вітамін приймає участь у перетворенні деяких амінокислот (аспаргінової кислоти, серіну і треоніну). Біотин входить до складу активної групи ферментів, що каталізують процес карбоксилювання жирних кислот, тобто приєднання CO2, яке супроводжується подовженням вуглецевого ланцюга жирної кислоти.
У організмі біотин використовується в утворенні малоніл-КоА з ацетил-КоА, у синтезі пуринового кільця, а також у реакції карбоксилювання пирувату з утворенням оксалоацетату.
Авітаміноз біотину у людини вивчений не достатньо добре, оскільки бактерії кишечнику мають властивість синтезувати цей вітамін у необхідних кількостях. Тому картина авітамінозу проявляється при дисбактеріозах кишечнику, наприклад, після прийому великих кількостей антибіотиків або сулфамідних препаратів, які викликають гибель мікрофлори кишечнику.
Авітаміноз
Авітаміноз біотину у людини вивчений не достатньо добре, оскільки бактерії кишечнику мають властивість синтезувати цей вітамін у необхідних кількостях. Тому картина авітамінозу проявляється при дисбактеріозах кишечнику, наприклад, після прийому великих кількостей антибіотиків або сулфамідних препаратів, які викликають гибель мікрофлори кишечнику.
Антивітаміном для біотину є яєчний білок. При введені у раціон великої кількості сирого яєчного білку спостерігається авітаміноз. У яєчному білку міститься глікопротеїн авідин, який з'єднується з біотином та перешкоджає всмоктування останнього з кишечнику. Після термічної обробки яєчний білок втрачає здатність зв'язуватись з біотином.
При нестачі біотину у людини розвиваються явища специфічного дерматиту, що характеризується почервонінням та лущенням шкіри, а також обільної секреції сальних залоз (себорея). При авітамінозі спостерігається також випадання волосся та шерсті у тварин, ураження нігтів, часто відмічають болі у м'язах, втому, сонливість та депресію.
Список використаної літератури
- Кретович В. Л. Биохимия растений: Учеб. - 2-е изд., и доп.; для биол. спец. ун-тов. - М.: Высш. шк., 1986. - 503 с., ил. (с. 84)
- Биохимия: Учебник / Под ред. Е.С. Северина. - 2-е изд., испр. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. - 784 с.: ил. - (Серия "ХХІ" век"). ISBN 5-9231-0390-7 (с. 128 - 129)
- Савченко А.А. Витамины как основа иммунометаболической терапии / А.А. Савченко, Е.Н. Анисимова, А.Г. Борисов, А.Е. Кондаков. – Красно-ярск: Издательство КрасГМУ, 2011. – 213 с. ISBN 978-5-94282-093-7 (с. 72 - 73)
