Структура вітаміну В12 відрізняється від будови усіх інших вітамінів своєю складністю та наявністю у його молекулі іону металу - кобальту. Кобальт зв'язаний координаційним зв'язком з чотирма атомами азоту, що входять у склад порфіриноподібної структури (що називають корріновим ядром), та з атомом азоту 5,6-диметилбензимідазолу. Кобальтовмісне ядро молекули являє собою плоску структуру з перпендикулярно розміщеними до неї нуклеотидом. Останній окрім 5,6-диметилбензимідазолу, містить рибозу. та фосфорну кислоту (ціанова група, що зв'язана з кобальтом, міститься лише у очищених препаратах вітаміну, у клітині організму вона заміщується водою або гідроксильною групою). Через присутність у молекулі вітаміну кобальту та амідного азоту ця сполука отримала назву кобаламін.
Ціанокобаламін - речовина червоного кольору, погано розчинна у органічних розчинниках, дуже чутлива до сонячного світу. Під дією ультрафіолетових променів швидко окиснюється в оксикобаламін. Окисники та відновники легко руйнують ціанокобаламін.
Існує багато (більше 30) природних та синтетичних аналогів вітаміну В12.
Метаболізм
У харчових продуктах зв'язаний з білками та вивільнюється від них при кулінарній обробці та у шлунку під впливом протеолітичних ферментів шлункового соку та зв'язується з внутрішнім фактором Касла. У вільному вигляді не активний, без внутрішнього фактору Касла не всмоктується, так як бактерії його споживають та він ізомеризується.
Всмоктування вітаміну В12 відбувається повільно, за добу всмоктується всього близько 1 - 5 мг вітаміну. При надходженні великих нефізіологічних кількостей вітаміну він може всмоктуватись шляхом пасивної дифузії у тонкому кишечнику без участі внутрішнього фактору Касла (близько 1%). Але цей процес занадто повільний.
Після всмоктування природний вітамін перетворюється у гідроксикобаламін (OH-B12), який є транспортною формою кобаламіну. Гідроксикобаламін транспортується кров'ю за допомогою специфічних плазмових білків: транскобаламіну I (ТК-I), транскобаламіну II (ТК-II) і транскобаламіну III (ТК-III), які синтезуються печінкою та відносяться, відповідно, до α1, α2 і β-глобулінам.
Виводиться кобаламін переважно з сечею, частина - з калом (надходить з жовчю). З кишечнику можливе зворотнє всмоктування. При недостатній кількості фолієвої кислоти зворотнє всмоктування порушується.
Коферменти вітаміну B12 приймають участь у таких ферметативних реакціях:
- Особливо важливе значення має входження кобаламіну до складу редуктази, що відновлює фолієву кислоту в ТГФК. Цим вітамін В12 активує процеси кровотворення і регенерації тканини.
- Необхідний для синтезу дезоксирибози, тимідинмонофосфату і, як наслідок, для синтезу ДНК. При його недостатності порушується нормальний поділ клітин.
- Вітамін В12 необхідний для завершення дозрівання еритроцитів і при його нестачі розвивається мегалобластичний тип кровотворення - з'являються великі еритробласти (мегалобласти), йде затримка нормального дозрівання всіх паростків кровотворних клітин. Розвивається лейкопенія, тромбоцитопенія, порушується утворення клітин епітелію слизової шлунково-кишкового тракту.
- Вітамін В12 входить до складу ферментів, які відновлюють активність SH-груп у різних білках і коферментах (КоА, глутатіон і т.д.) і цим зберігає їх активність. Цим пояснюється збереження активності еритроцитів і оберігання їх від гемолізу.
- Вітамін В12 є одним з регуляторів субпопуляцій лімфоцитів, регулює рівень лімфоцитів-супресорів.
- ДА- В12 є коферментом-КоА-мутази, що каталізує перетворення метилмалоніл-КоА ( метилмалонової жирної кислоти) в сукциніл-КоА. Ця реакція необхідна для спалення в циклі Кребса залишків пропіоніл-КоА, що утворюються при β-окисненні жирних кислот з непарним числом вуглецевих атомів, при окисненні бокового ланцюга холестерину і вуглецевих радикалів ряду амінокислот (метіоніну, ізолейцину, треоніну, валіну), а також при окисленні тиміну. При гіповітамінозах накопичується токсична метилмалонова кислота з порушенням синтезу жирних кислот. Порушення в їх структурі веде до пошкодження аксона і цим пояснюється терапевтичну дію вітаміну В12 при захворюваннях нервової системи.
- Необхідний для утворення метіоніну: як донатор СН3-груп метил-В12 є коферментом гомоцистеїнметилтрансферази, яка бере участь у перенесенні метилу з N5-метил-ТГФК на гомоцистеїн при утворенні метіоніну. У цій реакції переметилювання кобаламін діє як синергіст з ТГФК і необхідний для синтезу пуринових і піримідинових основ у синтезі ДНК.
Поширеність в природі і потреба
Кобаламіни надходять в організм людини з харчовими продуктами. Ними багаті: печінка, нирки, м'ясо, яйця, сир, молоко - тобто продукти тваринного походження. Рослинні продукти бідні кобаламінами. Це єдиний вітамін, синтез якого здійснюється виключно мікроорганізмами - кишковими бактеріями.
Добова потреба у вітаміні В12 дорослої людини складає близько 2 мкг. Запасів вітаміну вистачає на 2 - 3 роки.
Вміст вітаміну В12 в харчових продуктах (мкг/100 г сирої ваги)
| Продукт | Вміст | Продукт | Вміст |
| Печінка яловича | 50-100 | Мозок | 2,7 |
| Нирки яловичі | 20-50 | Сир | 1,4-3,6 |
| Серце яловиче | 25 | Оселедець | 11 |
| М'ясо яловиче | 2-8 | Яйце жовток | 1,2 |
Список використаної літератури
- Савченко А.А. Витамины как основа иммунометаболической терапии / А.А. Савченко, Е.Н. Анисимова, А.Г. Борисов, А.Е. Кондаков. – Красно-ярск: Издательство КрасГМУ, 2011. – 213 с. ISBN 978-5-94282-093-7 (с. 61 - 64)
