Головна Енциклопедія Реакції Добавки Ще
Chemiday Chemiday Авторизація:

Пігулкоутворювачі




Пігулкоутворювачі - це речовини, які полегшують виготовлення пігулок і цілеспрямовано впливають на їх властивості. До них належать широкий спектр речовин з різноманітними технологічними функціями - наповнювачі, розділювачі, вологоутримувачі, адсорбенти, прискорювачі та інгібітори розчинення, стабілізатори покриття, барвники і смакоароматні речовини.


Наповнювачі
Основою пігулок є наповнювачі, з яких найчастіше використовують різні види крохмалю, амілозу, (Е460) мікрокристалічну целюлозу, (Е1521) поліетиленгліколі, (Е421) манітол, лактозу, сахарозу, (Е341) кальцій фосфат, (Е530) оксид магнію тощо.


Розділювачі
Розділювачі (антиадгезиви) запобігають склеювання пігулок з поверхнею матриці та поліпшують ковзання мас наповнювача в матриці, внаслідок чого їх ще називають мастилами. Із розділювачів використовують (Е460) порошкоподібну целюлозу, (Е905с) парафін, цетиповий спирт, (Е570) стеаринову кислоту, (Е1521) поліетиленгліколі, різні поверхнево активні речовини, (Е553ііі) тальк тощо.


Вологоутримувачі
Вологоутримуючі речовини надають пігулкам оптимальну вологість, внаслідок чого їх ще називають регуляторами вологи. З вологоутримуючих агентів заслуговують на увагу різнопланові крохмалі з вмістом вологи приблизно 15%, (Е422) гліцерол, (Е420) сорбітоловий сироп або низькомолекулярні поліетиленгліколі.


Адсорбенти
Функція адсорбентів полягає у всмоктуванні рідини до відповідної маси, з якої формуються пігулки. До адсорбентів з ефективною дією належать різного виду крохмалі, целюлоза, каолін, (Е558) бентоніт, лактоза (молочний цукор), а також високодисперсні силікатні (кремнієві) кислоти.


Розривні агенти
Прискорювачі розчинення (розривні агенти) повинні викликати швидке розщеплення поверхні пігулок (їх руйнацію) у воді або інших рідинах. Для цього вони повинні бути гідрофільними речовинами, здатними значною мірою швидко набрякати. З прискорювачів розділення застосовують модифіковані крохмалі, (Е460) порошкову та мікрокристалічну целюлози, (Е468) кроскарамелозу, (Е400) альгінатні кислоти, (Е404) альгінат кальцію. Меншою мірою використовують (Е440) пектини, (Е413) трагакант, (Е406) агар, (Е401) альгінат натрію тощо. Також застосовують менш ефективні суміші гідрогенкарбонатів (бікарбонатів) з органічними кислотами на зразок цитратної, тартратної та інших.


Інгібіторів розчинення
Застосування інгібіторів розчинення передбачає поступове розчинення пігулок (відповідне розщеплення захисного шару), особливо тих, які розсмоктуються у роті. До ефективних інгібіторів розчинення належать (Е905с) парафін, стеарин, (Е466) натрієва сіль карбоксиметилцелюлози, (Е1521) поліетиленгліколі, масло какао, (Е1201) полівінілпіролідон тощо.


Список використаної літератури
  • Ластухін Ю.О. Харчові добавки. Е-коди. Будова. Одержання. Властивості. Навч. посібник.- Львів: Центр Європи, 2009. - 836 с. ISBN 978-966-7022-83-9

Інформація про статтю:

Оновлено:
Створено: 16.08.2014 19:38

Переглядів: 1461
Оцінка інформації: 5.0 з 5
Кількість голосів - 1
ChemiDay не нав'язує вам свою думку. Все що ви робите - робите на свій страх і ризик.
Про сайт | Відгуки та пропозиції | Зворотній зв'язок | Сторінка у ВК
ChemiDay.com © 2019