Термін ноотропи (від noos - мислення та tropos - спорідненість) був запропонований у 1972 році румунським вченим Жиурджеа (Giurgea) для нової групи психотропних препаратів що вивчались на той час. Перший з препаратів був названий ноотропілом.
Препарати
У психіатричній практиці до церебропротекторів чи ноотропів відносять пірацетам, аміналон, піритинол, гопантенову кислоту, пікамілон, фенібут, меклофеноксат, бемітил та церебролізин. Циклічна похідна ГАМК пірацетам - нейрометаболічний стимулятор коркової дії, препарат нормалізує розумову діяльність, а також послаблює вестибулярні розлади.
Показання
Гостра чи резидуальна церебрально-органічна недостатність, когнітивні розлади ЦНС, астеничні стани різного походження, інтелектуально-мнестичні порушення при судинних, травматичних, інфекційних, токсичних, дегенеративних та інших ураженнях головного мозку.
Препарати з виразними стимулювальними властивостями (меклофеноксат, піритинол, бемітил, пірацетам) використовують при астенодепресивних та астеноапатичних станах, деяких депресіях органічного походження.
Збалансований спектр дії гопантенової кислоти обумовлює більш широкі показання до її використання, включаючи неврозоподібні та дисомнічні розлади.
У неврологічній практиці доведена ефективність ноотропів при мігренях, невралгіях та інших больових синдромах, у офтальмології - у хворих з первинною відкритокутовою глаукомою (натрію оксибат).
Побічна дія
Нейрометаболічні стимулятори, як правило, добре переносяться. У деяких випадках (у осіб похилого віку) при використанні ноотропу (меклофеноксат, піритинол бемітил, пірацетам) можуть розвиватися транзиторні явища гіперстимуляції у вигляді тривожності, дратівливості та порушення сну. При швидкому внутрішньовенному введені натрію оксибату можлива поява рухового збудження, судорожного синдрому, а при довгостроковому використанні - гіпокаліемії.
Список використаної літератури
- Клиническая фармакология : Учеб. / Под ред. В.Г. Гукеса. - 3-е изд., перераб. и доп. - М. : ГЄОТАР-Медиа, 2006, - 944 с. : ил. ISBN 5-9704-0287-7 (с. 757 - 759)
- Машковский М. Д. Лекарства ХХ века. - М.: ООО "Издательство Новая вол-на", 1998. - 320 с. (с. 117-118)
