Головна Енциклопедія Реакції Добавки Ще
Авторизація:

Альбумін




Альбуміни (лат.: albus, білий) - прості розчинні у воді білки, помірно розчинні в концентрованих розчинах солі і згортаються при нагріванні (денатурація білка).

Білок плазми крові альбумін виконує транспортну функцію - переносить жирні кислоти та білірубін (продукт розпаду гему).

Концентрація альбуміну в крові складає 40-50 г/л. За добу у печінці синтезується близько 12 г альбуміну, Т1/2 цього білка - приблизно 20 днів. Альбумін складається з 585 амінокислотних залишків, має 17 дисульфідних зв'язків та володіє молекулярною масою 69 кД. Молекула альбуміну містить багато дикарбонових амінокислот, тому може утримувати в крові катіони Ca2+, Cu2+, Zn2+. Близько 40% альбуміну міститься у крові, решта 60% у міжклітинній рідині, проте його концентрація у плазмі віще, ніж у міжклітинній рідині, оскільки об'єм останньої перевищує об'єм плазми в 4 рази.

Завдяки відносно невеликій молекулярній масі та високій концентрації альбумін забезпечує до 80% осмотичного тиску плазми. При гіпоальбумінемії осмотичний тиск плазми крові знижується. Це призводить до порушення рівноваги у розподілі позаклітинної рідини між судинним руслом та міжклітинним простором. клінічно це проявляється як набряк. Відносне зниження плазми крові супроводжується зниженням ниркового кровотоку, що викликає стимуляцію системи ренін-ангіотензин-альдостерон, що забезпечує відновлення об'єму крові. Проте при нестачі альбуміну, який повинен утримувати Na+, інші катіони та воду, вода уходить у міжклітинний простір, посилюючи набряк.

Гіпоальбумінемія може спостерігатися і в результаті зниження синтезу альбумінів при хворобі печінки (цироз), при збільшені проникності капілярів, при втратах білка із-за широких опіків або катоболічних станів (тяжкий сепсис, злоякісні новоутворення), при нефротичному синдромі, який супроводжується альбумінуріє та голодуванні. Порушення кровообігу, що характеризується сповільненням кровотоку, призводить до збільшення надходження альбуміну до міжклітинного простору та появи набряків. Швидке збільшення проникності капілярів супроводжується різким зменшенням об'єму крові, що призводить до зниження артеріального тиску та клінічно проявляється як шок.

Альбумін - найважливіший транспортний білок. Він транспортує вільні жирні кислоти, неконьюгований білірубін, Ca2+, Cu2+, триптофан, тироксин та трийодтиронін. Багато ліків (аспірин, дикумарол, сульфаніламіди) зв'язуються у крові з альбуміном. Цей факт необхідно враховувати при лікуванні хвороб, які супроводжуються гіпоальбумінемією, так як у цьому випадку збільшується концентрація вільних ліків у крові. Окрім того, слід пам'ятати, що деякі ліки можуть конкурувати за центри зв'язування у молекулі альбуміну з білірубіном та між собою.

Список використаної літератури

  • Биохимия: Учебник / Под ред. Е.С. Северина. - 2-е изд., испр. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. - 784 с.: ил. - (Серия "ХХІ" век"). ISBN 5-9231-0390-7 (с. 60, 684)

Інформація про статтю:

Оновлено:
Створено: 17.05.2014 19:01

Переглядів: 11770
Оцінка інформації: 5.0 з 5
Кількість голосів - 1
ChemiDay не нав'язує вам свою думку. Все що ви робите - робите на свій страх і ризик.
Про сайт | Відгуки та пропозиції | Зворотній зв'язок | Сторінка у ВК
Хостинг от uWebChemiDay.com © 2024