Самородна мідь
Самородна мідь зазвичай буває хімічно чистою. В якості домішок іноді містяться Fe (до 2,5%), Ag (нерідко у вигляді включень самородного срібла), зрідка Au у вигляді твердого розчину до 2-3% (золотиста мідь).
Сингонія: кубічна. Кристалічна структура - найпростіша і представлена гранецентрованим кубом: атоми Сu розташовуються в вершинах куба і в центрі кожної грані елементарної комірки, що відповідає кубічної найщільнішій упаковці. Колір самородної міді мідно-червоний, у свіжому зламі - рожевий, часто з мінливістю. Блиск типовий металевий.
Фізичні властивості
Молярна маса | 63,546 г/моль |
Температура плавлення, tпл. | 1084,62 °C |
Температура кипіння, tкип. | 2562 °C |
Густина, ρ | 8,96 г/см3 |
Хімічні властивості
Мідь взаємодіє з концентрованою соляною кислотою:
- 2Cu + 4HCl = 2H[CuCl2] + H2↑
За звичайних умов вступає в реакцію з розбавленою азотною кислотою:
- 3Cu + 8HNO3(розб.) = 3Cu(NO3) + 2NO↑ + 4H2O
- Cu + 2H2SO4(конц.) = CuSO4 + SO2 + 2H2O
- 2Cu + O2 + H2O + CO2 = (CuOH)2CO3
- 4Cu + O2 + 8NH3 + 2H2O = 4[Cu(NH3)2]+ + 4OH-
Список використаної літератури
- Загальна та неорганічна хімія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / О.М. Степаненко, Л. Г. Рейтер, В. М. Ледовських, С.В. Іванов. - К.: Пед. преса, 2000. - 784 с.: іл. ISBN 966-7320-13-8 [c. 688 - 692]
- Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. Учеб. для вузов. - 4-е изд., испр. - М.: Высш. шк., Изд. центр "Академия", 2001. - 743 с., ил.[c. 680]
- Бетехтин А. Г. Курс минералогии: учебное пособие / А. Г. Бетехтин. — М.: КДУ, 2007. ил., табл.
- Волков, А.И., Жарский, И.М. Большой химический справочник / А.И. Волков, И.М. Жарский. - Мн.: Современная школа, 2005. - 608 с ISBN 985-6751-04-7. [c. 139]