Інші назви: бентоніт, бентонітна глина, відбілююча глина, сукновальна глина, bentonite, smectite, E558.
Бентоніт у харчовій промисловості зареєстрований як харчова добавка Е558. Бентонітні глини складаються переважно з мінералів групи монтморілоніта (Na,Ca)<0,4(Al,Mg,Fe,)2-3[(Si,Al)4O10](OH)2·xH2O, що у спрощеному варіанті виглядає: Al2O3·4SiO2·xH2O, а також меншою мірою палигорскіта Mg2Al2[Si8O20](OH)2·8H2O.
Фізико-хімічні властивості
Бентоніт - це білий порошок з сірим або коричневим відтінком, який не розчиняється у воді, етанолі, розведених кислотах і лугах. pH водної дисперсії (1:50) становить 8,5-10,5. Втрати при висушувані становлять не більше 15,0% (105°C, 2 години). Вони легко утворюють водні колоїдні розчини, мають високу сорбційну здатність, внаслідок чого застосовуються при очищені рослинних олій, жирів, фруктових соків та інших харчових продуктів.
Джерело
Бентоніт міститься у в мінералах групи монтморілоніту, бейделіту і палигорскіту.
Добування
Бентоніт одержують з природних джерел шляхом подрібнення. Вміст у кінцевому продукті монтморілоніту становить не менше 80,0%.
Метаболізм і токсичність
Бентоніт для людини вважають нетоксичною речовиною. Після обробки бентоніт видаляють з напоїв фільтрацією.
Використання
Використовують для освітлення та стабілізації виноматеріалів, а також для освітлення сусла. Бентонітом обробляють виноматеріали, які схильні до білкових помутнінь. Для обробки використовують 20%-у водну суспензію. Оптимальну дозу бентоніту у кожному окремому випадку встановлюють детальною обробкою. При необхідності обробку бентонітом поєднують з обклеюванням ЖКС та желатином.
При освітленні сусла внесення разом з бентонітом невеликої кількості синтетичних поліелектролітів-флокулянтів (поліоксиетилену, полікриламіду, ферментних препаратів) дозволяє значнозбільшити швидкість осадження. Бентоніт є також хорошим розділювальним агентом.
До недоліків бентоніту відносяться його висока здатність до набухання; бентоніт обумовлює великі об'єми осадів що утворюються та втрати вина; збагачення винних матеріалів небажаними катіонами кальцію та натрію.
Список використаної літератури
- Сарафанова Л. А. Пищевые добавки: Энциклопедия. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб: ГИОРД, 2004. - 808 с. ISBN 5-901065-79-4 (с. 145 - 147)
- Ластухін Ю.О. Харчові добавки. Е-коди. Будова. Одержання. Властивості. Навч. посібник.- Львів: Центр Європи, 2009. - 836 с. ISBN 978-966-7022-83-9 (с. 638 - 639)
- Постанова від 4 січня 1999 р. N 12 Київ Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах
- Приложение 1 к СанПиН 2.3.2.1293-03 ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ
- Санитарные нормы и правила «Требования к пищевым добавкам, ароматизаторам и технологическим вспомогательным средствам» УТВЕРЖДЕНО. Постановление Министерства здравоохранения Республики Беларусь 12 декабря 2012 № 195
