Інші назви: нікотинова кислота, нікотинамід, ніацин, піколінова кислота, вітамін РР, вітамін B3.
Нікотинова кислота (вітамін PP) — розчинний у воді вітамін. Має емпіричну формулу C6H5NO2. Хімічна назва: піридин-3-карбонова кислота. У харчовій промисловості зареєстрована як харчова добавка Е375.
Джерело
Нікотинова кислота міститься в продуктах харчування рослинного і тваринного походження (хлібі та круп'яних виробах, дріжджах, овочах, печінці та нирках великої рогатої худоби та свиней, м'ясі, молоці тощо). Вітамін РР може утворюватись з триптофана (з 60 молекул триптофана можу утворюватись 1 молекула нікотинаміду), що знижує потребу у вітаміні РР при збільшені кількості триптофану у раціоні.
Добування
Відомо кілька методів одержання нікотинової кислоти, найпоширенішим з яких є окислення β-піколіну чи β-хіноліну за допомогою KMnO4 у лужному середовищі або HNO3, H2O2, а також сплавлення 3-піридинсульфонової кислоти, яку отримують сульфуванням піридину, з ціанідами лужних металів з наступним гідролізом відповідного нітрилу:
Вихідний файл: Нікотинова кислота 1 спосіб добування.cdx
Вихідний файл: Нікотинова кислота 2 спосіб добування.cdx
Вміст основної речовини у кінцевому продукті становить не менше 99,5%.
Метаболізм і токсичність
Нікотинова кислота є вітаміном, який потрібний людському організмі і застосовується при вітамінізації продуктів харчування. Добова потреба у цьому вітаміні складає для дорослих 5-25 мг, для дітей - 15 мг. Її роль полягає у впливі на функції головного мозку, органи травлення, серцево-судинну систему, а також систему крові. Роль вітаміну нікотинова кислота виконує у вигляді відповідних нікотинамідних коензимів. При недостачі ніацину розвивається "пелегра", хвороба при якій характерні три основні ознаки: дерматит, діарея, деменція ("три Д").
Використання
Нікотинова кислота використовується для збагачення продуктів харчування. Зазвичай при вітамінізації додають від 20 до 40 % добової потреби вітаміну, виходячи з типового рівня споживання вітамінізованого продукту. Нікотиновою кислотою збагачують зернові продукти, борошно, рис, дієтичні та сухі продукти харчування. При цьому готові продукти, наприклад макаронні вироби, отримують більш інтенсивне жовте забарвлення.
Список використаної літератури
- Сарафанова Л. А. Пищевые добавки: Энциклопедия. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб: ГИОРД, 2004. - 808 с. ISBN 5-901065-79-4 (с. 420 - 421)
- Ластухін Ю.О. Харчові добавки. Е-коди. Будова. Одержання. Властивості. Навч. посібник.- Львів: Центр Європи, 2009. - 836 с. ISBN 978-966-7022-83-9 (с. 287 - 289)
- Биохимия: Учебник / Под ред. Е.С. Северина. - 2-е изд., испр. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. - 784 с.: ил. - (Серия "ХХІ" век"). ISBN 5-9231-0390-7 (с. 126-127)
- Постанова від 4 січня 1999 р. N 12 Київ Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах
- Приложение 1 к СанПиН 2.3.2.1293-03 ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ
