Інші назви: тартразин, E102, E 102, E-102.
Тартразин - жовтий синтетичний азобарвник, харчова добавка E102. За своєю природою є кам'яновугільним дьогтем, відноситься до промислових відходів.
- Хімічна назва: тринатрій 5-гідрокси-1-(4'-сульфонатоеніл)-4-(4''-сульфонатофенілазо)-1Н-піразол-3-карбоксилат.
- Емпірична формула: C16H9N4O9S2Na3
Добування
Реакції одержання тартразину починаються з діазотування сульфанілової (4-амінобензенсульфонатної) кислоти до відповідної солі діазонію. Остання бере участь у реакції азосполучення з піразолоновмісною кислотою, або 1-(4'-сульфофеніл)-піразол-5-он-3-карбоновою кислотою. Утворений азобарвник дією лугу переводять у тартразин IV, піразолонове ядро якого приймає одну з можливих таутомерних форм - енольну:
Вихідний файл: Тартразин 1 стадія отримання.cdx
Вихідний файл: Тартразин 2 стадія отримання.cdx
Вміст основного барвника у кінцевому продукті становить не менше 85%.
Метаболізм і токсичність
В процесах метаболізму молекули барвника розщеплюються, продукти розщеплення під дією ензимів азовідновлюються і поглинаються в кишечнику з подальшим виділенням із сечею та калом. Вважають, що у людині з алергічною реакцією на аспірин при оральному прийому тартразина можливі псевдоалергічні реакції на зразок кропивниці. Допустиме добове споживання 7,5 мг/кг ваги тіла на день.
Використання
Водорозчинний барвник окремо або у сумішах з іншими барвниками використовується для фарбування кондитерських виробів, морозива, напоїв, і т.п. у кількості 0,05-0,5 г/кг. Змішуванням з синіми барвниками отримують зелений відтінок, який при додаванні червоних барвників дає кольори від коричневого до чорного.
Інші області використання: в ЄС та США дозволений і використовується для фарбування усіх лікарських засобів; використовується для фарбування шампуні, пін для ван та душу, рідкого мила, засобів для миття посуду, рідких засобів для чистки, у якості текстильного барвника шовку.
Список використаної літератури
- Сарафанова Л. А. Пищевые добавки: Энциклопедия. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб: ГИОРД, 2004. - 808 с. ISBN 5-901065-79-4 (с. 590 - 592)
- Ластухін Ю.О. Харчові добавки. Е-коди. Будова. Одержання. Властивості. Навч. посібник.- Львів: Центр Європи, 2009. - 836 с. ISBN 978-966-7022-83-9 (с. 155 - 158)